News

Медичне золото — що це таке і який це метал

«Медичне золото» — назва, якої немає ні в законі про дорогоцінні метали, ні в Законі «Про захист прав споживачів». Ювелірний виріб із золота, який продають в Україні, мусить мати державне пробірне клеймо (ст. 14). Який метал під цією назвою, скаже лише опис конкретної речі: шукайте в ньому основу й покриття, названі окремо.

Слово «медичне» в законі № 637/97-ВР трапляється один раз, і не про прикраси. У пункті 23 статті 1 закон визначає клеймування як «нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів» і тут же перелічує, що не підлягає обов'язковому клеймуванню в органах пробірного контролю. Серед винятків, зокрема, «прилади, лабораторний посуд та інші вироби, що виготовляються з дорогоцінних металів і призначені для наукових, виробничих, медичних та інших цілей». Це інструменти й посуд, зроблені з дорогоцінного металу. Окремого «медичного» сплаву для прикрас закон не знає, і що означає слово «медичне» на прикрасі, не пояснює жоден із двох законів. Офіційного джерела, яке б це пояснювало, немає.

Що закон називає золотом

Стаття 1 того самого закону дає перелік: «дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо)». Золото в прикрасі завжди в сплаві, і скільки його там, показує проба. Закон визначає її як «показник, що визначає цінність сплаву», який «засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву».

Для ювелірних виробів із золота закон установлює шість проб: 375, 500, 585, 750, 958 і 999. Проба 585 означає 585 частин золота на тисячу частин сплаву. Ще дві, 333 і 583, лишаються в обігу на виробах «з відбитком державного пробірного клейма». Чистоту сплавів дорогоцінних металів описує й стандарт ДСТУ EN ISO 9202:2022, чинний з 31 грудня 2023 року.

Проба і клеймо: на що дивитися в магазині

Державне пробірне клеймо закон описує як «знак установленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів». Малюнка клейма в тексті закону немає: «Опис державного пробірного клейма та його форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики». Поруч із ним на виробі стоїть іменник: за законом це «спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів». Наявність на виробі і клейма, і іменника перевіряє державний пробірний контроль (пункт 27 статті 1). Коли воно обов'язкове, визначає стаття 14: «Торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб'єктами господарювання на території України тільки за наявності державного пробірного клейма». Отже, якщо магазин в Україні продає виріб із золота, клеймо на ньому мусить бути. За торгівлю такими виробами без нього частина 4 статті 22 встановлює продавцеві штраф у розмірі ста відсотків вартості виробів у продажу.

Держпродспоживслужба у зверненні до покупців 21 січня 2020 року пояснює, що означає клеймо. Перш ніж поставити клеймо, виріб випробовують: перевіряють, чи сплав відповідає пробі, яку заявив виробник. Якщо проба не підтвердилась, клейма немає. Порада служби коротка: «звертайте увагу на клеймування виробу».

Який метал тоді під цією назвою

Жоден із двох законів не каже, який сплав продають як «медичне золото». Назва може стояти на різних основах; на нашій сторінці «Матеріали» про позолочені речі так і сказано: «Основа під покриттям буває різна». Тому відповідь на «який це метал» дає лише опис конкретної речі. У ньому мають бути названі окремо основа — метал, з якого зроблено річ, — і покриття, тобто шар зверху. Одну з таких основ, латунь, розібрано в окремій статті про прикраси з латуні.

Коли опис вводить в оману, визначає частина 2 статті 19 Закону «Про захист прав споживачів». Практика вводить в оману, якщо вона «спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б», через неправдиву чи неповну інформацію або її відсутність про «основні характеристики продукції». Серед цих характеристик закон прямо називає склад. Та сама частина додає: в оману вводить і пропозиція, де потрібна для «свідомого вибору» інформація подана «у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб».

Якщо річ продали як золото

Перша перевірка — клеймо на виробі. Далі діє той самий закон. Частина 6 статті 19: «Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними». А частина 7 статті 15 ставить умову: якщо недостовірна чи неповна інформація про продукцію спричинила «придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей», то «споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків». Стаття 4 дає право на «звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав». Держпродспоживслужба у 2016 році радила тим, хто купив ювелірний виріб без державного пробірного клейма України, звертатися до неї зі скаргою і вказувати в ній найменування та адресу продавця з фіскального чека.

Як ми описуємо позолочені речі

Taton не називає так свої речі: назви «медичне золото» немає ні в наших описах, ні на сторінці «Матеріали». Про покриті речі там сказано прямо: «"Посріблений" і "позолочений" — це про шар зверху, а не про метал самої речі: під шаром звичайний сплав, і виробом із дорогоцінного металу така річ не є». І далі: «Тому в описі такої речі ми прямо пишемо, що це покриття».

Ось приклад. Серед браслетів є позолочений браслет «Гера», «Аріадна» та «Амфітріта». У його описі сказано: «Позолочений браслет на мідній основі». У характеристиках основа й шар стоять окремими рядками: «Матеріал: мідь» і «Покриття: позолота». Якщо в описі якоїсь нашої речі одного з цих рядків бракує, напишіть нам: ми уточнимо у виробника й доповнимо опис.

Чого ця назва не обіцяє

Вона не називає ні металу основи, ні проби, ні того, як річ носитиметься. Приймання під заставу закон згадує лише для «ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів» (пункт 9 статті 1); для речі з покриттям такої згадки в ньому немає. Чому така річ дешевша за золото, закон теж не пояснює: ціни він прямо згадує лише для цінностей Державного фонду дорогоцінних металів. Якщо ж в описі сказано, що це позолота, то золото в речі — лише шар зверху. Чи потемніє річ, залежить від основи й покриття, а назва не каже ні про те, ні про інше. Про основу з міддю на нашій сторінці сказано: «Метал зі сплаву з міддю темніє за своєю природою».

Якщо зверху позолота, діє правило зі сторінки «Матеріали»: «Покриття — це шар, і шар стирається». Скільки воно протримається, «наперед не скаже ніхто: це залежить від того, як річ носять». Що таке позолота й посріблення, докладно пояснено в статті «Що таке позолота й посріблення на прикрасі».

Вода вкорочує покриттю життя: сторінка «Догляд» ставить «Вода — душ, басейн, море, сауна» першою серед того, чого уникати. Чистити покриту річ там радять так: «Протирайте сухою мʼякою тканиною, без натиску. Нічого мокрого, жодних паст і рідин для чищення».

Про шкіру назва теж нічого не обіцяє, і про свіжий прокол так само. На сторінці «Матеріали» сказано: «Реакція на метал — це про конкретну шкіру, а не про матеріал узагалі». Там само: «Найчастіше реакцію дає нікель». Тож якщо у вас є реакція на нікель, напишіть нам до покупки, і ми уточнимо склад конкретної речі.

До каталогу