Слово прийшло в українську з французької через польську: в основі — bijou, «коштовність» — так пояснює Етимологічний словник української мови. Тлумачні словники кажуть інакше. Словник української мови в 11 томах: «Жіночі прикраси не з коштовних каміння й металу». «Тлумачний словник української мови»: «Жіночі прикраси не з коштовних матеріалів». Ні в законі про дорогоцінні метали, ні в правилах торгівлі ювелірними виробами слова «біжутерія» немає. Визначення йому дає митна класифікація товарів.
Ювелірний виріб: дорогоцінний метал і проба
Окремого пункту з визначенням «ювелірного виробу» закон № 637/97-ВР не має. Найближче до визначення — Правила торгівлі, затверджені постановою Кабміну № 802: «Роздрібна торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (далі - ювелірні вироби)». Тож ювелірним виробом правила називають річ і з дорогоцінного металу, і з каміння. До дорогоцінного каміння органогенного утворення закон зараховує, зокрема, бурштин.
Дорогоцінні метали закон перелічує сам: «золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо)». Латуні, міді чи сталі в цьому переліку немає. Немає в законі й назви «медичне золото»: який метал під нею, скаже лише опис конкретної речі, докладно — у статті «Медичне золото — що це таке і який це метал». Скільки дорогоцінного металу в сплаві, показує проба: вона «засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву». Для ювелірних та побутових виробів закон установлює такі проби:
| Метал | Проби за ст. 1 закону № 637/97-ВР |
|---|---|
| платина | 900, 950 |
| золото | 375, 500, 585, 750, 958, 999 |
| срібло | 800, 830, 875, 925, 960 |
| паладій | 500, 850 |
Ще в обігу лишаються вироби із золота 333 і 583 проби та срібла 750 проби — «з відбитком державного пробірного клейма».
Біжутерія в митній класифікації
Чітку межу проводить Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), додаток до Закону «Про Митний тариф України». Товарна позиція 7117 так і називається: «Біжутерія». Примітка 11 до групи 71 визначає: «У товарній позиції 7117 термін "біжутерія" означає ювелірні вироби, визначення яких наведено у примітці 9 (a) (за винятком ґудзиків та інших виробів товарної позиції 9606 або гребінок, заколок, шпильок для волосся товарної позиції 9615), без природних або культивованих перлів, дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (природного, штучного або реконструйованого), без дорогоцінних металів або металів, плакованих дорогоцінними металами (крім гальванічних покриттів або другорядних деталей з дорогоцінних металів або металів, плакованих дорогоцінними металами)». Примітка 9 (a) — це «будь-які невеликі предмети як особисті прикраси».
Гальванічна позолота межі не зсуває. Позиція 7117 охоплює вироби «з недорогоцінних металів, що мають або не мають покриття дорогоцінними металами», а підпозиція 7117 19 00 10 окремо називає вироби «позолочені, покриті сріблом або покриті гальванічним способом платиною». Латунь, мідь чи сталь під позолотою для митниці лишаються біжутерією. Срібло з позолотою стоїть в іншій позиції, 7113, серед ювелірних виробів: «із срібла, що має або не має покриття, плакованого або неплакованого іншими дорогоцінними металами». Там само, у 7113, і недорогоцінний метал, плакований дорогоцінним. Плакування, за приміткою 7, — це покриття з дорогоцінного металу, нанесене «методом напаювання, зварювання, гарячої прокатки або із застосуванням іншого механічного процесу».
Скло прикрасу з біжутерії не виводить: для біжутерії з частинами зі скла є окрема підпозиція, 7117 19 00 01.
Клеймо і бирка: як розрізнити
Виріб із дорогоцінного металу впізнають за клеймом. Стаття 14 закону: «Торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб'єктами господарювання на території України тільки за наявності державного пробірного клейма». Ювелірний виріб у продажу, за Правилами торгівлі, має ще товарний ярлик, і в ньому серед іншого стоять «найменування сплаву металу та його проба, маса виробу». За пробою й масою видно, скільки в речі дорогоцінного металу: каблучка масою 2 г із золота 585 проби містить 1,17 г золота. Проба, за законом, «визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби», тож 925 на позолоченій каблучці — проба срібла, з якого її зроблено. Вимоги ставити клеймо на виріб без дорогоцінного металу закон не містить: кожна згадка клеймування в ньому стосується виробів із дорогоцінних металів. Чи справді річ із дорогоцінного металу, перевіряють державні установи пробірного контролю: закон доручає їм аналізи ювелірних виробів, що містять дорогоцінні метали, зокрема «за заявками … фізичних осіб».
Онлайн клеймо в руках не перевірите, тож читайте опис. Перед укладенням договору на відстані продавець мусить повідомити «основні характеристики продукції» (стаття 13 Закону «Про захист прав споживачів»). У доброму описі метал основи й покриття названо окремо, а для дорогоцінного металу — проба.
Що таке «ювелірна біжутерія»
Це сполучення не має визначення ні в законі про дорогоцінні метали, ні в правилах торгівлі, ні в УКТЗЕД, ні в жодному з двох тлумачних словників. Межі воно не змінює: прикраса з недорогоцінного металу під гальванічною позолотою, без перлів і без дорогоцінного чи напівдорогоцінного каміння, для митниці лишається біжутерією, хоч як ретельно її зроблено. Якщо під назвою «ювелірна біжутерія» опис не називає металу основи, спитайте про нього продавця.
Як Taton описує покриті речі
На сторінці «Матеріали» Taton описує два види своїх речей: із суцільного металу, який «однаковий наскрізь», і сплави з покриттям. Про покриті там сказано так: «"Посріблений" і "позолочений" — це про шар зверху, а не про метал самої речі: під шаром звичайний сплав, і виробом із дорогоцінного металу така річ не є. Тому в описі такої речі ми прямо пишемо, що це покриття». Матеріал кожної речі, зокрема наших сережок, вказано в її описі; якщо там не сказано, з дорогоцінного металу річ чи ні, напишіть нам, і ми уточнимо у виробника.
Біжутерію, куплену онлайн, можна повернути. Стаття 13 Закону «Про захист прав споживачів» дає право розірвати договір на відстані «протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару». Серед винятків частини 5 прикрас немає. У Taton досить повідомити нас протягом 14 днів із дня, коли ви отримали річ. У звичайному магазині діє стаття 9: непродовольчий товар належної якості можна обміняти протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, «якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ…», крім товарів із переліку Кабміну (постанова № 172). «Ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння…» у цьому переліку є, біжутерії немає.
Чого це слово не обіцяє
Слово «біжутерія» не називає металу основи: під ним може бути будь-який недорогоцінний метал. Не каже воно й того, як річ носитиметься. Про покриття наша сторінка «Матеріали» каже прямо: «Покриття — це шар, і шар стирається». Там само про сплави з міддю: «Метал зі сплаву з міддю темніє за своєю природою», а про воду: «У душі, у морі й у басейні покриттю нема чого робити». Наліт на суцільному металі під родієм сторінка радить знімати сухою м'якою тканиною, а не полірувальною пастою: паста «знімає разом із нальотом те покриття, що захищало річ». Покриттю шкодить і тертя, зокрема коли «кілька речей … лежать разом в одній кишені сумки». У чому зберігати й чим чистити — на сторінці «Догляд». Чому позолота сходить, пояснено в статті «Що таке позолота й посріблення на прикрасі — і скільки вони тримаються». Про латунь і зелений слід на шкірі розповідає стаття про прикраси з латуні.
Про шкіру слово теж мовчить. На сторінці «Матеріали»: «Реакція на метал — це про конкретну шкіру, а не про матеріал узагалі». І там само: «Найчастіше реакцію дає нікель». Якщо у вас є реакція на нікель, напишіть нам до покупки, і ми уточнимо склад конкретної речі.